Усе бере від Матері початок …


 День матері – це день, коли кожен може подякувати мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов.

Саме напередодні цього дня, 12 травня для користувачів Майдано-Віньковецької сільської бібліотеки та сільського клубу було проведено поетичну годину "Цілую ніжно материнські руки".
Зворушливі поезії-посвяти Матерям прозвучали у виконання Дарії Залуцької, Ліани Любовецької та Валерії Жук.

Олена Тедаушівна звернулася до учасників свята таким словами: "Ніколи не сваріться з найближчою вам людиною, з мамою. І як би ви деколи не намагалися витіснити її з серця, замінивши своїми кращими друзями і подругами, – нічого не вийде. У важку і гірку годину життя ви все одно пригадаєте про свою маму – найближчу і ріднішу істоту – і неодмінно до неї звернетеся…"  А Петро Антонович продовжив: «Умійте цінувати любов  Матері. Будьте дбайливі до цієї любові. Не ображайте її випадковою грубістю, різким словом, неслухняністю. Адже лише мама думає про нас завжди і скрізь. Тільки мама завжди приймає нас такими, які ми є. Серце її завжди з своєю дитиною».

Присутні мали змогу переглянути книжкову викладку "Цілую ніжно материнські руки",  книги якої присвячені тим, хїто дарують життя на землі і звутся великим іменем МАМА!.

Свято Матері важливе не тільки для наших дітей, а й для кожного з нас. Ми багато чим зобов'язані найдорожчим нашому серцю людям – мамам. Цей день – це чудова можливість висловити свою подяку і безмежну вдячність за все, що вони робили й роблять для нас, за їх любов і розуміння. 

І хоча цей день і пройшов, але це не означає, що привітання для мам на цьому закінчуються. Зовсім ні. Це означає, що тепер кожен із нас може особисто висловити вдячність та любов до своєї матусі. І не лише сьогодні, а й щодня, адже у мами нема вихідних чи лікарняних, вона працює заради нас 24 години на добу, 7 днів на тиждень й навіть на долю секунди не перестає нас любити. Тож щиро дякуємо вам за тепло, ласку, турботу, любов, за недоспані ночі й пролиті сльози, наші любі мами. 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Як ми Маланку водили

Увага! Карантин!

У спільному прагненні подолати біду